ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СОЦІАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У СИСТЕМІ MULTILEVEL GOVERNANCE
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa4802019194111Ключові слова:
Ключові слова, ефективність, соціальна ефективність, управлінське рішення, якість управлінських рішень, ІТ-механізм, multilevel governance.Анотація
Актуальність теми обумовлюється, з одного боку, нагальною потребою впровадження засад multilevel governance у систему публічного управління, що є черговим перспективним кроком на шляху демократизації та підвищення соціальної ефективності системи управління в Україні, з іншого боку – вимогами реалізації державної політики широкої інформатизації суспільства. Усе це вимагає зміни підходів до забезпечення ефективності системи публічного управління в цілому із застосуванням дієвих механізмів інформаційних технологій, які довели свою результативність в усіх сферах управління.
Не зважаючи на те, що проблемам впровадження та реалізації засад multilevel governance в системі публічного управління присвячено чимало досліджень, питання застосування механізмів інформаційних технологій саме з позицій забезпечення соціальної ефективності управління досі висвітлено недостатньо. Це обумовило необхідність систематизації механізмів інформаційних технологій для забезпечення соціальної ефективності управлінських рішень в системі multilevel governance.
Для реалізації цієї мети узагальнено основні засади впровадження підходу multilevel governance у процесі підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень; досліджено можливості сучасних механізмів інформаційних технологій; уточнено визначення поняття «соціальна ефективність управлінських рішень» в системі multilevel governance; визначено варіанти застосування та адаптовано механізми інформаційних технологій для забезпечення соціальної ефективності управлінських рішень в системі multilevel governance.
Визначення системи multilevel governance розкривається як системна композиція інноваційних управлінських підходів, спрямованих на підтримку балансу між її складовими включаючи обов’язкове зменшення ролі держави. Виділено шість управлінських рівнів підготовки та прийняття рішень: наднаціональний, національний, регіональний, субрегіональний, місцевий, локальний. Застосування ІТ-механізмів розглянуто на трьох стадіях життєвого циклу управлінського рішення: підготовки, прийняття та реалізації.
Сучасні механізми інформаційних технологій розглянуто за цільовим та функціональним призначеня, а також за ступенем централізації. Детально аналізуються можливості сучасних ІТ-механізмів, визначаються їх роль та значення у процесі забезпечення соціальної ефективності управлінських рішень в системі multilevel governance.
На основі розробленої систематизації стадій та етапів життєвого циклу управлінських рішень пропонуються можливі варіанти застосування механізмів інформаційних технологій на кожному із цих етапів.
Доведено, що комплексне поєднання усіх розглянутих механізмів є необхідною умовою забезпечення соціальної ефективності управлінських рішень в системі multilevel governance, що підтверджує важливість поставлених в даній роботі науково-практичних завдань та наглядно демонструє актуальність адаптації механізмів інформаційних технологій для цих цілей.
Посилання
Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. VIII, 1728 с.
Делія О.В. Governance як концептуальний підхід до розуміння публічного управління. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2015. № 7. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=869
Колодій А. Концепція публічного (нового) врядування в її застосуванні до демократичних і перехідних систем. Демократичне врядування: наук. вісник. 2012. Вип. 10. С. 1–22.
Криворучко О. О. Критерії та показники ефективності діяльності органів місцевого самоврядування. Державне управління: наук. праці. 2017. Вип. 286. Том 298. URL: http://official.chdu.edu.ua/article/download/130354/125995
Крупник А. С. Впровадження державно-управлінських рішень в умовах демократизації публічної влади // Управління сучасним містом, 2006. № 3-4/7-12 (23–24). С. 3-14. URL: https://www.libr.dp.ua/text/USM2006_3_4.pdf
Куйбіда В. С. Організаційно-функціональні принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування: моногр. Київ: МАУП, 2003. 568 с.
Павлов Д. М. Ефективність системи органів державного управління: поняття, умови та критерії оцінки. Наук. вісн. Нац. академії внутрішніх справ України. Київ: НАВСУ, 2003. № 1. С. 217–223.
Пасенко Н. Систематизація існуючих механізмів ІТ для забезпечення соціальної ефективності управлінських рішень. URL: http://www.wayscience.com/wp-content/uploads/2019/04/Zbirnik-tez-dop.-6-mizhnarodnoyi-nauk-prakt-int.-konferentsiyi.pdf
Розенау Дж. Н. Управление без правительства: порядок и изменения в мировой политике. URL: http://www.worldpolit.ru/
Сморгунов Л. В. Политические сети, информационные технологии и публичное управление: переход от концепции «e-government» к «e-governance». URL: http://old.conf.infosoc.ru/2005/thes/68.pdf
Солових В. П. «Good governance» як одна із сучасних моделей державного управління. Науковий вісник Академії муніципального управління. 2010.
Вип. 1. С.112–121.
Стрежнева М. В. Структурирование политического пространства в Европейском Союзе (многоуровневое управление). Мировая экономика и международные отношения. 2009. №12. С. 38–49.
Шевчук Б. Концептуальні основи європейського врядування. Ефективність державного управління: зб. наукових праць. 2012. Вип. 30. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?c21com=2&i21dbn=ujrn&p21dbn=ujrn&z21id=&image_file_download=1&Image_file_name=PDF/efdu_2012_30_10.pdf
Hill M., Hupe P. Implementing Public Policy: Governance in Theory and in Practice. L.: Sage Publication, 2003. Р. 98.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).