МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В РОЗРІЗІ ІНДИКАТОРІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa3842021246488Ключові слова:
методологічні засади, індикатори сталого розвитку, аграрний сектор, інституційний складник, метод аналізу ієрархійАнотація
Визначено загальні тенденції щодо проведення оцінки сталого розвитку аграрного сектору. Встановлено індикатори концепції сталого розвитку, які використовують в якості базових, при формуванні методологічних засад оцінки забезпечення розвитку аграрного сектору економіки України. Проведено аналіз вагомості індикаторів економічних, соціальних, екологічних та інституційних аспектів сталого розвитку та визначено найбільший вплив інституційного складника на досягнення результативності сталого розвитку аграрного сектору. Доведено необхідність розширення оціночних індикаторів сталого розвитку, котрі формують методологічні засади оцінки забезпечення розвитку аграрного сектору економіки України, в частині включення інституційного складника.
Посилання
Гуторов А. О. Методичні засади оцінювання рівня сталості розвитку аграрного сектору економіки. Інвестиції: практика та досвід. 2021. №12. С. 5-11.
Лупенко Ю. О., Гуторов А. О. Методичні рекомендації з оцінювання рівня інклюзивного розвитку соціуму та сільських територій. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2021. 28 с.
Нижеголенко К. С. Теоретико-методичний підхід до розроблення та формування еколого-збалансованої моделі економічного розвитку аграрного сектору. Науковий погляд: економіка та управління. 2020. №4(70). С. 72–78.
Котвицька Н. М., Ревуцька А. О., Смолій Л. В. Сталий розвиток аграрного сектору економіки України: таксономічний аналіз тенденцій. Актуальні проблеми економіки. 2016. №11(185). С. 107–116.
Чала Т. Г., Корепанов Г.С., Черненко Д. І. Система показників моніторингу досягнення цілей сталого розвитку аграрного сектору. БІЗНЕСІНФОРМ. 2017. №6. С. 130-138.
Омаров Ш. А. Огли Оцінка сталого розвитку регіонів України. Проблеми економіки. 2014. №3. С. 139-150.
Резолюція від 25.09.2015 № 70/1, «Резолюція 70/1, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй «Перетворення нашого світу: Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 року»» URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU15167
Чуріканова О. Ю., Загорулько К. А. Аналіз індикаторів сталого розвитку. Економіка та держава. 2017. №2. С. 56-59.
Тищенко О. П. Макроекономічна оцінка ролі аграрного сектора України у розвитку національного господарства. Економіка і суспільство. 2016. №4. С. 100-107.
Бородіна О. М. Науково-прикладні засади реконструктивного розвитку сільського господарства та села в Україні. Економіка і прогнозування. 2016. № 4. С. 70-80.
Бородіна О., Геєць В., Юрчишин В. та ін. Соціоекономічна модернізація аграрного сектору України (концептуальні положення). Економіка України. 2011. №12. С. 4–14.
Катан Л. І. Аспекти теорії та практики забезпечення сталого розвитку економіки України. Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. 2016. Вип. 31. Т.2. С. 106-111.
Малік М. Й., Хвесик М. А. Сталий розвиток сільських територій на засадах раціонального природокористування та еколого-безпечного агропромислового виробництва. Економіка АПК. 2010. №5. С. 3–12.
Андрійчук В. Г. Економіка підприємств агропродовольчого комплексу: навчально-методичний посібник. Київ : КНЕУ, 2010. 414 с.
Месель-Веселяк В. Я., Федоров М. М. Стратегічні напрями розвитку аграрного сектору економіки України. Економіка АПК. 2016. № 6. С. 37–49.
Лупенко Ю. О., Месель-Веселяк В. Я. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2012. 218 с.
Щелкунов В. І., Панасюк В.М., Гаман Н. О. Методичні підходи до оцінки ефективності реалізації цільових програм розвитку соціальної інфраструктури регіону. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2018. №3. Том 29 (68). С. 123–128.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).