ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

У теоріях державного управління до основних понять віднесено організаційні структури державного управління. Під організаційними структурами державного управління розуміється державно-управлінська категорія, яка характеризує відносини сукупності рівнів апарату державного управління та існуючих організаційних зв’язків між ними, які виявляють координацію і взаємодію елементів в діючій системі. Система відображає наявність елементів, форму внутрішньої організації системи, її статику, в то час як організаційні відносини підтримують ефективність внутрішніх структурних зв’язків.
У запропонованій статті наведені особливості підходів до формування організаційної структури державного управління. Розробка організаційної структури державного управління в умовах сьогодення – завдання непросте, адже головним компонентом організаційних структур державного управління виступають державні органи, пов’язані з формуванням державно-управлінських рішень. В світовій практиці представлено ряд характеристик державних органів: функціональні, юридичні, соціологічні та організаційні. Приналежність до державного апарату акцентується в організаційних структурах, де показуються організаційні властивості державних органів та їх дія на організаційні структури державного управління. Актуальність дослідження полягає у необхідності вдосконалення організаційної структури державного управління, забезпечити її адаптивність та гнучкість.
Вивчення основних принципових положень зарубіжного та вітчизняного досвіду формування організаційних структур державного управління дає об’єктивну потребу моделювання та вибору організаційних структур, які за своїми характеристиками відповідають тенденціям розвитку менеджменту, демократії та ринкової економіки.
Дослідження організаційної структури державного управління демонструють, що в процесі розвитку соціальних систем організаційні структури стають більш складними. Та ускладнення організаційної структури призводить до неоднозначних наслідків. Наприклад: повільність проходження інформації, чисельність управлінського персоналу збільшується, погіршення оперативного реагування.