РОЗВИТОК АУТСОРСИНГУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa3792019185431Ключові слова:
аутсорсинг, орган публічної влади, публічне управління, бізнеспроцеси, реструктуризація, ефективність діяльності.Анотація
В статті досліджено теоретико-практичні підходи щодо формування сприятливого середовища використання аутсорсингу в діяльності органів публічної влади в Україні та за кордоном. Встановлено, що сутність даного інструменту полягає у фокусуванні наявних ресурсів організації на виконанні основних функцій, в той час як допоміжні передаються стороннім організаціям – аутсорсерам. Визначено основні ознаки аутсорсингу, які відрізняють його від інших форм міжорганізаційної співпраці, та види аутсорсингу в залежності від конкретних видів діяльності, в яких спеціалізується аутсорсер: в області інформаційних технологій; науково-виробничої діяльності; логістичних функцій; функцій управління організацією; фінансових банківських операцій; корпоративного навчання; людських ресурсів та ін.
Обґрунтовано передумови розвитку аутсорсингу у діяльності органів публічної влади Украіни, до основних тенденцій його використання в публічному управлінні віднесено: розширення практики і масштабів застосування таких договорів в діяльності органів публічної влади; прагнення органів публічної влади в значній мірі трансформувати власну діяльність з метою підвищення ефективності процесів; зміна характеру діяльності посадових осіб органів публічної влади: концентрація уваги державних службовців на вирішенні завдань, пов'язаних з управлінням контрактними відносинами; встановлення партнерських відносин між органами державної влади та зовнішніми виконавцями на основі довгострокових угод; формування особливого розділу права, що регулює контрактні відносини між органами публічної влади та зовнішніми організаціями.
Встановлено, що широкому розповсюдженню застосування аутсорсингу в українських органах публічної влади перешкоджають недосконала законодавча база, нестача бюджетних ресурсів, відсутність методичної бази, а також опір самих державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Доведена необхідність підтримки державою даного напрямку діяльності, вдосконалення контролю за діяльністю аутсорсера та покращення якості партнерських відносин, а також необхідність вдосконалення українського законодавства в сфері аутсорсингу. Науковий пошук, проведений шляхом порівняння, дав змогу виявити основи використання аутсорсингу в органах публічної влади, а саме: рішення про використання аутсорсингу в кожному конкретному випадку має ґрунтуватися на всебічному аналізі його переваг і ризиків. З цією метою необхідним є здійснення попереднього, поточного і підсумкового аналізу ефективності аутсорсингу з метою моніторингу і корекції результатів реструктуризації. Обґрунтована необхідність створення і забезпечення широкого застосування бібліотеки типових контрактів, що були б адаптовані до українських умов і враховували б кращий міжнародний досвід, а також методичні рекомендації щодо вибору і порядку використання різних типів контрактів.
Подальші дослідження потрібно сфокусувати на побудові різноманітних оптимальних моделей аутсорсингу в органах публічної влади, виявленні ризиків під час застосування даного інструменту та методів управління ними.
Посилання
Аникин Б. А., Рудая И. Л. Аутсорсинг и аутстаффинг: высокие технологии менеджмента: учеб. пособие. Москва: ИНФРАМ, 2007. 288 с.
Аутсорсинг в бизнесе и государственном (муниципальном) управлении: учеб. пособие. Томск: Изд-во Том. ун-та, 2015. 172 с.
Аутсорсинг в Україні й у світі: особливості, тенденції та перспективи. ЮРИСТ & ЗАКОН, 2017, 10, №38. URL: http://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA010850.
Ваксова Е. Е., Карасева А. С. Применение механизмов аутсорсинга на федеральном уровне. Бюджет. 2012.
Гянджаева С. И. Аутсорсинг как механизм реализации муниципальных социальных функций. Проблемы современной экономики. 2012. № 3 (43).
Дідух О. В. Сутність аутсорсингу та перспективи його застосування в Україні. Економічний простір, 2001. № 54. С. 173–182.
Ермошина Е. А. Что такое аутсорсинг? НКО «ИНКАХРАН». URL: http://audit-it.ru/account5/audar29.php.
Зaвдяки PROZORRO вдалося зекономити майже 3 млрд грн бюджетних коштів. URL: https://www.5.ua/ekonomika/zavdiaky-prozorro-vdalosia-zekonomyty-maizhe-3-mlrd-hrn-biudzhetnykh-koshtiv-nefodov-122763.html
Загородній А. Г., Партин Г. О. Аутсорсинг та його вплив на витрати підприємства. Фінанси України. 2009. № 9 (166). С. 87–97.
Законодавче регулювання аутсорсингу та аутстафінгу персоналу в Україні. URL: https://ua.accace.com/zakonodavche-reguljuvannja-autsorsingu-ta-autstafngu-personalu-v-ukran-news-flash/#
Кросс Дж. Аутсорсинг: British Petroleum’s. Гарвард Бизнесревю. 73(3).
Лизунова О. М. Механізми ефективного управління аутсорсингом фінансових ресурсів металургійних підприємств. Моделювання регіональної економіки. 2010. № 1. С. 129137. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Modre_2010_1_18.
Лігоненко Л. О., Фролова Ю. Ю. Аутсорсинг як інструмент оптимізації та підвищення ефективності бізнесу. Актуальні проблеми економіки. 2005. № 6 48). С. 115–125.
Мигалюк Л. В. Непойменовані договори в цивільному праві України: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2013. 230 с.
Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2010. URL: http://sfs.gov.ua/dovidnikireestriperelik/pereliki/128651.html (дата звернення 15.09.2018).
Публічне управління : термінол. слов. / уклад. : В. С. Куйбіда, М. М. Білинська, О. М. Петроє та ін. ; за заг. ред. В. С. Куйбіди, М. М. Білинської, О. М. Петроє. Київ: НАДУ, 2018. 224 с.
Сироткин Д. Стратегическое управление и планирование: Практика и сценарии развития производственного аутсорсинга. Управление производством. 2009. № 1.
Филина Ф.Н. Аутсорсинг бизнеспроцессов. Проблемы и решения. Москва: Гросс Медиа РОСБУХ, 2008. 84 с.
Хейвуд Дж. Брайан. Аутсорсинг: в поисках конкурентних преимуществ; Пер. с англ. Москва: Издательский дом «Вильямс», 2004. 176 с.
Шестоперов А.М. Аутсорсинг деловых процессов в государственном управлении : дис. … канд. экон. наук. Москва, 2010.
The 2017 Global Outsourcing 100. URL: https://www.iaop.org/Content/19/165/4701.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).