ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ Й ФОРМ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В ТВОРЧОСТІ М.В. ГОГОЛЯ

Богдан Ростіянов

Анотація


Актуальність нашої статті пояснюється важливістю тих історичних уроків, до аналізу яких ми звертаємося. В І половині ХІХ столітя в мистецтві посилюється народність – тобто не лише зображення національної своєрідності, а й вираження корінних інтересів народу. Це ми бачимо в діяльності великого письменника М.В. Гоголя. Гоголь осмислює суперечливість сучасного йому вітчизняного суспільного й державного життя й виступає з пафосом морально-етичного перетворення людини. Метою нашої статті є проаналізувати особливості відтворення українського національного характеру й форм української державності в творчості М.В. Гоголя. З цієї мети випливають наступні завдання: прослідкувати аналіз Гоголем рис українського національного характеру й відтворення українського історичного процесу; дослідити змалювання Гоголем епічних картин народного життя й героїзму українця в період виникнення національно-визвольного руху; звернути увагу на аналіз Гоголем ступеню соціальної диференціації й розвитку форм державності, а також спотворення державною владою природних відносин між українцями, відчуженість і розокремленість українців; зрозуміти, як дивиться Гоголь на втрату українцями цільності й українським суспільством цілісності через соціальні й державні обставини; інтерпретувати соціальний пафос творчості Гоголя, пошуки письменником шляхів виходу із соціальної нерівності, критику вітчизняного державного механізму ХІХ століття.


Ключові слова


український історичний процес; вітчизняне суспільство; патріархальний спосіб життя; суспільствознавство; соціальні проблеми; соціальна диференційованість; соціальний протест; соціальний пафос; національна своєрідність; український національний характер; національна свідомість; націона

Повний текст:

PDF PDF (English)

Посилання


Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. Москва: Худож. лит., 1975. 504 с.

Білецький О. І. Гоголь і Пушкін: зб. праць. В 5 т. Київ: Вищ.школа. 1969.

Білецький О. І. Російська література та російсько-українські літературні зв’язки: зб. творів: У 5 т. Київ: Наук.думка, 1966. Т. 4. 680 с.

Гегель Г. В. Ф. Эстетика: В 4 т. Москва: Искусство, 1968–1972.

Гоголь Н. В. Избранные произведения. Москва: Гослитиздат, 1947. 550 с.

Гоголь Н. В. Полн. собр. соч.: В 23 т. Москва: Наука, 2003.

Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. Дрогобич: Відродження, 1994. 218 с.

Макогоненко Г. П. Гоголь и Пушкин. Ленинград: Сов. писатель, 1985. 350 с.

Мирний Панас. Лист до М. Лисенка. Твори: В 7 т. Т. 7. с. 504.

Поспелов Г. Н. Проблемы исторического развития литературы. Москва: Просвещение, 1972. 410 с.

Пушкин А. С. Полн.собр.соч.: В 10 т. Москва: Наука, 1964.

Слюсарь А. А. Эпическая проза А.С. Пушкина и Н.В. Гоголя в типологическом сопоставлении: дис… докт. филол. н. Одесса, 1991. 361 с.

Слюсар А. О. Memoria: Слюсарь Арнольд Алексеевич. Одесса: Астропринт, 2009. 584 с.

Україна багатоетнічна. Київ: Світ знань, 2008. 156 с.

Тихий О. Мова – народ. Київ: Смолоскип, 2007. 416 с.

Храпченко М. Б. Типологическое изучение литературы и его принципы: собр. соч.: В 4 т. Т. 3. Москва: Худож. лит., 1980–1982.

Шевченко Т. Г. Кобзар. Київ: Дніпро, 1977. 600 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2019 Автор, журнал

ACTUAL PROBLEMS OF PUBLIC ADMINISTRATION

Studies digest of Оdessa regional institute for public administration