ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ Й ФОРМ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В ТВОРЧОСТІ М.В. ГОГОЛЯ

Автор(и)

  • Богдан Ростіянов доцент кафедри гуманітарних та соціально-політичних наук ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.філол.н., доцент, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35432/1993-8330appa2782019181212

Ключові слова:

український історичний процес, вітчизняне суспільство, патріархальний спосіб життя, суспільствознавство, соціальні проблеми, соціальна диференційованість, соціальний протест, соціальний пафос, національна своєрідність, український національний характер, національна свідомість, націона

Анотація

Актуальність нашої статті пояснюється важливістю тих історичних уроків, до аналізу яких ми звертаємося. В І половині ХІХ столітя в мистецтві посилюється народність – тобто не лише зображення національної своєрідності, а й вираження корінних інтересів народу. Це ми бачимо в діяльності великого письменника М.В. Гоголя. Гоголь осмислює суперечливість сучасного йому вітчизняного суспільного й державного життя й виступає з пафосом морально-етичного перетворення людини. Метою нашої статті є проаналізувати особливості відтворення українського національного характеру й форм української державності в творчості М.В. Гоголя. З цієї мети випливають наступні завдання: прослідкувати аналіз Гоголем рис українського національного характеру й відтворення українського історичного процесу; дослідити змалювання Гоголем епічних картин народного життя й героїзму українця в період виникнення національно-визвольного руху; звернути увагу на аналіз Гоголем ступеню соціальної диференціації й розвитку форм державності, а також спотворення державною владою природних відносин між українцями, відчуженість і розокремленість українців; зрозуміти, як дивиться Гоголь на втрату українцями цільності й українським суспільством цілісності через соціальні й державні обставини; інтерпретувати соціальний пафос творчості Гоголя, пошуки письменником шляхів виходу із соціальної нерівності, критику вітчизняного державного механізму ХІХ століття.

Біографія автора

Богдан Ростіянов, доцент кафедри гуманітарних та соціально-політичних наук ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.філол.н., доцент

доцент кафедри гуманітарних та соціально-політичних наук ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.філол.н., доцент

Посилання

Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. Москва: Худож. лит., 1975. 504 с.

Білецький О. І. Гоголь і Пушкін: зб. праць. В 5 т. Київ: Вищ.школа. 1969.

Білецький О. І. Російська література та російсько-українські літературні зв’язки: зб. творів: У 5 т. Київ: Наук.думка, 1966. Т. 4. 680 с.

Гегель Г. В. Ф. Эстетика: В 4 т. Москва: Искусство, 1968–1972.

Гоголь Н. В. Избранные произведения. Москва: Гослитиздат, 1947. 550 с.

Гоголь Н. В. Полн. собр. соч.: В 23 т. Москва: Наука, 2003.

Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. Дрогобич: Відродження, 1994. 218 с.

Макогоненко Г. П. Гоголь и Пушкин. Ленинград: Сов. писатель, 1985. 350 с.

Мирний Панас. Лист до М. Лисенка. Твори: В 7 т. Т. 7. с. 504.

Поспелов Г. Н. Проблемы исторического развития литературы. Москва: Просвещение, 1972. 410 с.

Пушкин А. С. Полн.собр.соч.: В 10 т. Москва: Наука, 1964.

Слюсарь А. А. Эпическая проза А.С. Пушкина и Н.В. Гоголя в типологическом сопоставлении: дис… докт. филол. н. Одесса, 1991. 361 с.

Слюсар А. О. Memoria: Слюсарь Арнольд Алексеевич. Одесса: Астропринт, 2009. 584 с.

Україна багатоетнічна. Київ: Світ знань, 2008. 156 с.

Тихий О. Мова – народ. Київ: Смолоскип, 2007. 416 с.

Храпченко М. Б. Типологическое изучение литературы и его принципы: собр. соч.: В 4 т. Т. 3. Москва: Худож. лит., 1980–1982.

Шевченко Т. Г. Кобзар. Київ: Дніпро, 1977. 600 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 2 № 78 (2019)

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).