КЛАСТЕРНА ІНІЦІАТИВА ЯК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ФОРМА ПУБЛІЧНОГО ІНСТРУМЕНТУ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Автор(и)

  • Ольга Тодорова старший викладач кафедри публічного управління та регіоналістики ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.держ.упр., Україна
  • Микола Попов перший заступник директора ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.держ.упр., доцент, Україна https://orcid.org/0000-0003-0204-1810

DOI:

https://doi.org/10.35432/1993-8330appa2782019179086

Ключові слова:

кластер, кластерний підхід, кластерна ініціатива, публічний інструмент, інституціональна форма публічного інструменту реалізації державної політики регіонального розвитку.

Анотація

У статті розглянуто особливості та узагальнено основні засади формування кластерної ініціативи як інституціональної форми публічного інструменту реалізації державної політики регіонального розвитку. Підкреслено, що кластерний підхід закладає основу для цілеспрямованого і мотивованого стратегічного планування, встановлено, що кластерна ініціатива використовується як інструмент узгодження цілей та інтересів суб'єктів регіонального розвитку на всіх етапах реалізації публічної політики.

Біографії авторів

Ольга Тодорова, старший викладач кафедри публічного управління та регіоналістики ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.держ.упр.

старший викладач кафедри публічного управління та регіоналістики ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.держ.упр.

Микола Попов, перший заступник директора ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.держ.упр., доцент

перший заступник директора ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.держ.упр., доцент

Посилання

Афонина А. Г. Кластерные инициативы и проекты. Вестник Алтайской академии экономики и права. 2012. № 4. С. 35–39.

Брызгалов М. А. Развитие институциональной формы экономических отношений: диссертация ... канд. э.коном. наук. Саратов, 2008. 194 с.: ил. РГБ ОД, 61 08- 8/828.

Вінницька міська рада: офіційний вебсайт. URL: http://www.vmr.gov.ua/default.aspx.

Журба І. О. Оцінювання результативності реалізації кластерних ініціатив регіону. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2015. №2 (2).

C. 91–100.

Катуков Д. Д. Кластерная инициатива как особый экономический проект: европейская и российская практика. Инновации: журнал об инновационной деятельности, 2014. № 7 (184). С. 47–52.

Рибак Ю. Кластерна політика країн Скандинавського регіону у формуванні та ефективному функціонуванні конкурентоспроможних кластерів. Економіст, 2013. № 9. С. 40‑44.

Технопарк, IT-кластер чи все одразу – як у Вінниці збираються розвивати IT. URL: https://nachasi.com/2018/05/02/tehnopark-tehnoklaster/

Cluster Policies. Design of cluster initiatives – An overview ofpolicies and praxis in Europe// The report summaries the main messages and conclusions of a number of recent studies and reports on clusters, cluster initiatives and the development of clusters. URL: http://www.europe-innova.eu/c/document_library/get_file?folderId=148901&name=DLFE-

PwC. Uncovering Excellence in Cluster Management. Pricewaterhouse Coopers, 2011.

Solvell O. Clusters. Balancing Evolutionary and Constructive Forces / Silvell I. 2009. P. 63, 70.

##submission.downloads##

Номер

Том 2 № 78 (2019)

Розділ

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).