УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МИТНИМИ ПРОЦЕДУРАМИ В КРАЇНАХ ГУАМ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa1772019170485Ключові слова:
країни ГУАМ, митний ризик, митний контроль, показники ризику.Анотація
Актуальність дослідження даної теми обумовлена тим, що проблема вивчення ризику та управління ризиками виникла ще в двадцятому столітті та актуальна ще сьогодні. Ризик відіграє особливу роль в економіці, управлінні та державному управлінні. Власне, ці області неможливі без визначеності та ефективного регулювання. В області державного будівництва досить часто виникають різні аварії та конфлікти, викликані різними причинами: природними явищами, політичними подіями в певних країнах або між державами, змінами в законодавстві, податковим регулюванням, коливаннями цін та обмінних курсів, конкуренцією, виконанням договірних зобов’язань, зокрема це притаманне країнам-членам ГУАМ (Грузія, Україна, Молдова, Азербайджан).
Теоретичною основою для цієї дослідницької роботи послужили певні дослідження державного управління українських науковців В. Воротіна, Є. Романенко, І. Чаплай, Р. Щекіна та інших, а також законодавчі акти та документи країн-членів ГУАМ. У той же час необхідно відзначити, що в країнах ГУАМ присутній лише часткове розгляд цих проблем.
Сьогодні митна система, як орган держави стикається з проблемами управління та досить складною організаційною схемою роботи, яка характеризується високими ризиками. В цілому ризик можна оцінити, як міру зниження ефективності господарської діяльності через вплив зовнішніх і внутрішніх причин. Потребує вироблення спільна система заходів в рамках стратегії митного контролю, пов’язаних з оцінкою ризиків і моніторингом самого процесу в країнах ГУАМ.
Тому метою даної статті є цілісне вивчення ролі, значення та перспектив управління ризиками як одного з сучасних підходів в державному управлінні митними процедурами в країнах-членах ГУАМ.
На сьогоднішній день, сучасні Уряди намагаються вирішити проблеми невизначеності та некерованості національних організаційних систем, які характеризуються високими ризиками, зокрема в країнах ГУАМ.
В цілому ризик можна оцінити як наслідок ефективності ділової активності та необхідності залучення зовнішнього, так і внутрішнього контролю за умов поширення економічної та митної взаємодії між країнами членам цього інтеграційного угрупування.
Посилання
Лукьянова В. В. Диагностика риска деятельности предприятия : монография. Хмельницкий: ЧП Ковальский В.В. 2007. 312 с.
Пісной П. Я. Державна митна служба України на шляху аналізу та управління митними ризиками.Ефективність державного управління : зб. наук. праць. – 2009. Вип. 18/19. С. 344–353.
Комарова Е. В., Шишкина О. В. Система управления рисками при таможенном контроле товаров и транспортных средств. Москва : Изд-во Рос. таможен. акад., 2008. С. 21.
Воротін В. Є. Модернізація сфери освіти та науки як об’єкта державного управління: конкурентні переваги для України. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2017. № 6. С. 153–160.
Асамбаев Н. Оценка, анализ, измерение и управление рисками. Управление риском. 2002. № 1. – С. 18.
Vorotin V. Ye., Shchokin R. G Pivovarov K. V., Romanenko Ye. A. (2018). Improving the organizational and legal mechanism of state economic management: The European experience for Ukraine. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 3 (26), p. 368-376.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).