ЦИФРОВІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa3842021246467Ключові слова:
цифровізація, цифрова трансформація, інформаційно-комунікаційні технології, цифровізація управління персоналом, інформаційна система управління людськими ресурсами HRMISАнотація
У статті проаналізовано новітні тренди та особливості управління персоналом в умовах глобальної цифровізації суспільства та теоретично уточнено сутність поняття цифровізації управління персоналом в органах публічної влади. Визначено пріоритетні напрями розвитку цифровізації управління персоналом в органах публічної влади. Приведено основі практичні рекомендації місцевим органам публічної влади щодо удосконалення процесу цифровізації управління персоналом.
Посилання
Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ. Голос України. 2015. № 250.
Про схвалення Концепції впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах та затвердження плану заходів щодо її реалізації: розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.12. 2017 р. № 844-р. URL: kmu.gov.ua
How States Engage in Evidence-Based Policymaking. A national assessment. A report from the Pew-MacArthur Results First Initiative. January 2017. URL: http://www.pewtrusts.org/~/ media/assets/2017/01/how_states_engage_in_evidence_based_policymaking.pdf
Millet Josh. The 2018 Human Resources Trends To Keep On Your Radar. URL: www.talentmanagement.com.ua/4524-4524-hr-trends-2018.
OECD Digital Government Strategies for Transforming Public Services in the Welfare Areas. OECD Publishing, Paris. 2016.
Margetts H., Dunleavy P. Th e Second Wave of Digital-Era Governance: a Quasi-Paradigm for Government on the Web. 2013. Philosophical Transactions of the Royal Society A. Vol. 371: 20120382. URL: http://dx.doi.org/10.1098/rsta.2012.0382
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).