ВПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНОГО МАРКЕТИНГУ: ЗОВНІШНІ ТА ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa3842021246398Ключові слова:
державне управління, публічний маркетинг, світовий досвід публічного маркетингуАнотація
Розвиток системи публічного маркетингу в структурі державного управління є складним багатоаспектним процесом, актуальність якого визначена процесами реформування галузі. Варто зазначити, що будь-які соціально-економічні та суспільно-політичні трансформації відбуваються в умовах високого впливу зовнішніх та внутрішніх факторів. Кількість факторів впливу та їх роль визначаються набором стейкхолдерів, що зацікавлені або не зацікавлені у тих чи інших трансформаціях, а роль впливів залежить від організаційно-економічного механізму реалізації, початкових позицій, потенціалу впровадження, можливих наслідків. У статті визначається актуальність процесів аналізу зовнішніх та внутрішніх впливів на механізми публічного маркетингу, що безпосередньо впливає на побудову ефективної маркетингової системи на рівні державного управління. Аналіз внутрішніх факторів полягає у частковому аналізі механізмів оцінки та використання наявних і прихованих ресурсів, як потенціалу до впровадження суспільних змін на рівні державного управління, базовим поняттям тут висапує організаційних механізм трансформацій, адже його вплив на використання потенціалу є вирішальним. Зовнішні фактори є багатоаспектними, доцільно зазначити, що чим більш широке коло факторів впливу розглядається при формуванні системи публічного маркетингу, тим більш ефективними будуть впровадження управлінських механізмів та результативність даної системи. У статті розроблено структурно-логічну модель чинників впливу на процеси та впровадження механізмів публічного маркетингу, обґрунтовано вибір цих чинників відповідно до аналізу різних категорій стейкхолдерів. У результаті проведеного дослідження наводяться приклади можливих управлінських впливів на рівні державного управління політикою реформування та трансформацій процесів державотворення з метою впровадження та ефективного використання механізмів публічного маркетингу у забезпечення просування та позиціонування соціально-економічних та суспільно-політичних процесів на національному рівні.
Посилання
Филип Котлер. Основы маркетинга: краткий курс. / пер. с анг. Київ: ООО «И.Д. Вильямс», 2016. 496 с.: ил. – Парал. тит. англ.
Шатун В. Т. Маркетинг в публічному управлінні: сутність, специфіка, класифікація. Наукові праці. Державне управління. 2016. Вип. 255. Т. 267. С. 181–187.
Nepomnyashchyy O. М., Diegtiar O. A. Local self-government in Ukraine under conditions of decentralization: vector of development. URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-588-46-4.07
Дєгтяр О. А., Острогляд О. Г. Использование матеодов самоменеджмента в управлении устойчивым развитием организации. Інтернаука. 2018. Том. 2.
№ 4(44). С. 27–31.
Романенко К. М. Державний маркетинг як механізм максимізації соціальної ефективності державного управління. Інвестиції: практика та досвід. 2010. № 10. С. 85–88.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).