ОСОБЛИВОСТІ ТА КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕРЕДАЧІ НА АУТСОРСИНГ ФУНКЦІЙ ТА ПРОЦЕСІВ У ПУБЛІЧНІЙ СФЕРІ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa3842021246294Ключові слова:
аутсорсинг, органи публічної влади, управлінські процеси, делегуванняАнотація
В статті здійснена спроба визначення методичних засад використання аутсорсингу в органах публічної влади. Систематизовані уявлення щодо сутності аутсорсингу, що дозволило визначити його як стратегію управління, яка передбачає виведення окремих видів діяльності, які раніше виконувалися органами публічної влади, за рамки їх функціонування шляхом укладення контрактів на виконання робіт (надання послуг) із зовнішніми виконавцями на конкурсній основі. Виокремлені фактори передачі на аутсорсинг окремих функцій державного управління та місцевого самоврядування. Визначені відмінні риси аутсорсингу в органах публічної влади. Встановлені основні причини використання аутсорсингу в публічному управлінні. Встановлені проблеми та обмеження, що властиві аутсорсингу в органах публічної влади. Досліджені особливості, які накладають обмеження або створюють бар’єри на шляху використання аутсорсингу в органах публічної влади.
Посилання
Poutvaara Panu, Jordahl Henrik. Public sector outsourcing. URL: https://wol.iza.org/uploads/articles/555/pdfs/public-sector-outsourcing.pdf?v=1
Hammer M. Beyond Reengineering: How the Process-Centerd Organization is Changing Our Lives. New York, NY: HarperBusiness, 1996.
Hammer, Michael, and James Champy. Reengineering the Corporation: A Manifesto for Business Revolution. New York, NY: HarperBusiness, 1993.
Scheer, August-Wilhelm. Business Process Engineering. Springer, Berlin, Heidelberg. 1998.
Kakabadse Andrew, Kakabadse Nada. Outsourcing in the public services: a comparative analysis of practice, capability and impact. Public Administration and Development. 2001. Vol. 21. Issue 5. Рр. 401–413. URL: https://doi.org/10.1002/pad.200
Eckersley Peter, Ferry Laurence. Public service outsourcing: the implications of ‘known unknowns’ and ‘unknown unknowns’ for accountability and policy-making. Public Money & Management, 2020. Vol. 40. Issue. Рр.72-80. DOI: 10.1080/09540962.2019.1660096
López Carles, Linares Salvador, Viñas Josep. Evolutionary positioning of outsourcing in the local public administration. Intangible Capital, 2019. 15(2). Рр. 157–170. https://doi.org/10.3926/ic.1352
Svärd, Proscovia. The impact of new public management through outsourcing on the management of government information: The case of Sweden. Records Management Journal, 2019. Vol. 29 No. 1/2, pp. 134-151. https://doi.org/10.1108/RMJ-09-2018-0038
Sánchez Soliño Antonio. Sustainability of Public Services: Is Outsourcing the Answer? Sustainability. 2019, 11, 7231; doi:10.3390/su11247231
Girth Amanda M., Hefetz Amir, Johnston, Jocelyn M., Warner Mildred E. Outsourcing public service delivery: Management responses in noncompetitive markets. Public Administration Review. 2012. 72, 887-900. URL: https://doi.org/10.1111/j.1540-6210.2012.02596.x
Andersson, F.; Jordahl, H.; Josephson, J. Outsourcing Public Services: Contractibility, Cost and Quality; CESifo Economic Studies; Oxford University Press: Munich, Germany, 2019.
Šeba, M.G.; Franco, M. Outsourcing Rules in the Public and Private Sector. In Positive and Negative Aspects of Outsourcing; InTech: Rijeka, Croatia, 2018.
Sasse, T.; Guerin, B.; Nickson, S.; O’Brien, M.; Pope, T.; Davies, N. Government Outsourcing: What has Worked and What Needs Reform? Institute for Government: London, UK, 2019.
Квеліашвілі І. Зарубіжна практика застосування аутсорсингу в органах державної влади: перспективи для України. Державне управління та місцеве самоврядування. 2015. Вип. 4. С. 171–178.
Мордовець О. Методичний підхід оцінки ефективності передачі адміністративно-управлінських процесів на аутсорсинг у державних органах влади. Місцеве самоуправління та регіональне розвиток в Україні. 2013. № 4. С. 33–36.
Моргачов І. В., Івченко Є. В., Дрожжин Д. Ю. Аутсорсинг в регіональному електронному врядуванні в Україні. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 4. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2020_4_9
Говорун С. В. Державне управління системою технічного обслуговування пожежно-рятувальної техніки при передачі частини функцій до аутсорсингу. Аспекти публічного управління. 2017. Т. 5. № 1-2. С. 26–34.
Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №67-р.
Стратегія реформування державного управління України на 2022–2025 роки: Затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів Украйни від 21.07.2021 р. № 831-р.
Цвєтков В. В. Державне управління: основні фактори ефективності: політико-правовий аспект; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, Акад. прав. наук України. Харків: Право, 1996. 164 с.
Воробйова О. П. Сучасні управлінські моделі New Public Management та Good Governance та їх впровадження в Україні. Ефективність державного управління. 2015. Віп. 42. С. 230–234.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
