ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МЕДИЧНОГО ЗАКЛАДУ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa3842021246245Ключові слова:
медичний заклад, корпоративна культура, формування корпоративної культури, результативна діяльністьАнотація
У статті досліджено теоретико-правові аспекти формування корпоративної культури медичного закладу. Запропоновано визначення поняття «корпоративна культура медичного закладу», виокремлено основні складники корпоративної культури. Основною метою корпоративної культури визначено забезпечення високої результативності діяльності медичного закладу за рахунок підвищення ефективності управління та якісного поліпшення діяльності медичного закладу. Виявлено детермінанти формування корпоративної культури закладу, серед яких переконання та цінності керівництва; колективний досвід, отриманий працівниками медичного закладу у процесі його розвитку; нові переконання та цінності, пропоновані новоприйнятими працівниками закладу.
У статті визначено головні принципи формування корпоративної культури медичного закладу, серед яких: комплексне планування розвитку медзакладу, яке враховує його цілі та завдання в цілому та працівників, взаємовідносини між працівниками цього закладу; визначення необхідних цінностей медичного закладу; підтримка традицій, що визначають стиль управління; заперечення штучного нав’язування корпоративної культури, її коригування від конкретних умов; комплексний підхід до оцінки, що передбачає врахування способів прямої дії корпоративної культури на ефективність медичного закладу та її опосередкованого впливу. Виписано основні завдання корпоративної культури медичного закладу. Запропоновано конкретні заходи для формування корпоративної культури медичного закладу.
Посилання
Волкогонова О .Д., Зуб А. Т. Управленческая психология. Москва: ФОРУМ-ИНФРА-М, 2014. 352 с.
Жаворонков Е. П., Ким Ю. О., Куликова Н. В., Николаева Т. Г. Влияние деловой этики менеджмента на развитие организационной культуры медицинской организации. Медицина и образование в Сибири. 2013. № 3. С. 17–21.
Камерон К., Куинн Р. Диагностика и развитие организационной культуры. СПб., 2002. 320 с.
Корпоративная культура и лидерство (серия «Дайджест McKinsey») / пер. с англ. Москва: Альпина Бизнес Букс, 2008. 160 с.
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування корпоративної культури та Примірного кодексу корпоративної культури у державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та їх апараті: Наказ від 25.12.2013 № 236. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0236859-13#n82
Сафина Д.М. Влияние лидера на формирование организационной культуры. Актуальные проблемы экономики и права. 2011. № 4 (20). С. 208–212.
Словарь философских терминов / под научной редакцией профессора В. Г. Кузнецова (философский факультет МГУ им. М.В. Ломоносова). Москва: ИНФРА-М, 2007. XVI. 731 с.
Шейн Э. Организационная культура и лидерство. СПб.: Питер. 2002. 336 с.
Pfeffer J. Managing with Power Politics and Influence in Organizations. Harvard Business School Press. Boston: Massachusetts,1992. 404 p.
Hogg M., Hains S. Friendship and group identification: a new look at the role of cohesiveness in groupthink. European Journal of Social Psychology. 1998. Vol. 28. рp. 323–341.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).