ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК СУБ’ЄКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa2832021237295Ключові слова:
національна безпека, кібербезпека, суб’єкти забезпечення кібербезпеки, органи місцевого самоврядування, повноваженняАнотація
Стрімка інформатизація усіх сфер суспільного життя з одночасним зростанням кількості та рівня кіберзагроз потребує створення адекватної цим кіберзагрозам національної системи кібербезпеки України. Основою цій системи є сукупність суб’єктів забезпечення кібербезпеки України, одним з яких законодавчо визначені органи місцевого самоврядування (ОМСВ). Метою статті є розгляд місця та ролі органів місцевого самоврядування в національній системі кібербезпеки, особливостей їх правового статусу як суб’єктів забезпечення кібербезпеки України та окремих проблемних питань щодо теми дослідження. У ході дослідження були розглянуті фактори, що визначають місце та роль ОМСВ в системі забезпечення кібербезпеки України. Акцентована увага на поєднанні державного та місцевого інтересів в сфері забезпечення кібербезпеки України на локально-територіальному рівні. Розглянуто структуру системи ОМСВ і наявні термінологічні та організаційно-правові проблеми щодо точного визначення цієї структури. Досліджена конституційна компетенція ОМСВ і додаткова компетенція, яка визначена в спеціалізованих законах, підкреслена невідповідність Конституції існуючого порядку закріплення в законах повноважень ОМСВ, зокрема з забезпечення кібербезпеки. За результатами досліджень з’ясовано, що ОМСВ не включені до сектору безпеки та оборони України, не виділені як окремий суб’єкт забезпечення кібербезпеки та не наведено їх конкретних повноважень у цій сфері. ОМСВ віднесені до суб’єктів, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи із забезпечення кібербезпеки, але вони не належать до основних суб’єктів цієї діяльності. З’ясовано, що ОМСВ є недержавною підсистемою публічного управління забезпеченням кібербезпеки України на територіальному рівні. Зроблено висновок щодо необхідності диференціації повноважень ОМСВ у сфері забезпечення кібербезпеки для різних типів ОМСВ з врахуванням реальної потреби в цих повноваженнях та спроможності їх виконувати. Доведено, що законодавство України щодо забезпечення кібербезпеки ОМСВ є суперечливим та потребує вдосконалення і подальшого розвитку.
Посилання
Демиденко В.О. Місце й роль органів місцевого самоврядування в забезпеченні національної безпеки України. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 3 (108). С.238–249.
Демиденко В.О. Принципи застосування органами місцевого самоврядування законодавства України у сфері кібербезпеки. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 1 (15). С.141–153.
Лазор О.Д., Лазор О.Я. Місцеве управління: поняття, терміни, визначення. Словник-довідник. Навчальний посібник. 2-е навч.-наук. вид., перероб. та доп. Київ: Дакор, 2006. 352 с.
Конституція України : Закон від 28 черв. 1996 р. № 254. Редакція від 01.01.2020. Офіц. сайт Верхов. Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 22.03.2021).
Про місцеве самоврядування України: Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР. Офіц. сайт Верхов. Ради України. Редакція від 18.03.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 22.03.2021).
Про національну безпеку України : Закон України від 21 черв. 2018 р. № 2469. Офіц. сайт Верхов. Ради України. Редакція від 24.10.2020. URL: https: zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text (дата звернення: 22.03.2021).
Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 5 жовт. 2017 р. № 2163-19. Офіц. сайт Верхов. Ради України. Редакція від 24.10.2020. URL: https: zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text (дата звернення: 22.03.2021).
Рішення КСУ від 26 березня 2002 року N 6-рп/2002. Офіц. сайт Верхов. Ради України. URL: https: zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-02#Text (дата звернення: 22.03.2021).
Рішенні КСУ від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010. Офіц. сайт Верхов. Ради України. URL: https: zakon.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-10#Text (дата звернення: 22.03.2021).
Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. Харьков: Эспада, 2005. 840 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).