МОДЕЛІ КОМАНДОТВОРЕННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa2832021237292Ключові слова:
команда, командотвореня, моделі командотворення, рольова структура команди, управління персоналомАнотація
У статті досліджено особливості впливу технології тимбілдингу на ефективність управління персоналом у сфері державної служби, розкрито зміст поняття «командотворення», суть якого полягає у створенні необхідних умов для формування навичок ефективної роботи в команді, формуванні команди та виробленню командного духу, вмінні працювати в команді, виявленні лідерів і створенні атмосфери неформального спілкування. Акцентовано на перевагах використання технології тимбілдингу та розкрито зміст основних моделей командотворення, які представлено в межах трьох підходів: діяльнісно-орієнтованого, суб’єктно-орієнтовного та інтегративного. Висвітлено особливості діяльнісно-орієнтованих, суб’єктно-орієнтовних та інтегративних моделей командотворення та запропоновано результати вивчення рольових профілів членів досліджуваних команд.
Посилання
Базаров Т. Ю. Управление персоналом. Москва : Академия, 2005. 218 с.
Белбин Р. М. Типы ролей в командах менеджеров. Москва: HIPPO, 2003. 220 с.
Боковець В. В., Кравчик Л. О., Кучерук Л. О. Застосування тимбілдингу та тренінгових технологій для підвищення ефективності командного управління. Регіональна бізнес-економіка та управління. 2014. № 1 (41). С. 9–13.
Горбунова В. В. Психологія командотворення : ціннісно-рольовий підхід до формування та розвитку команд: монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 380 с.
Долженков О. О., Сакалюк О. О. Командоутворення як метод управління колективом у закладі освіти. Інноваційна педагогіка. Одеса, 2019. Вип. 10. Т. 2. С. 171–176.
Камок Т. В. Тимбілдинг у системі публічної служби: аналіз зарубіжного досвіду. URL : file:///C:/Users/comp/Downloads/Tpdu_2013_1_71.pdf.
Маргерисон Ч. Дж. «Колесо» командного управления : путь к успеху через систему управления командой. Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2004. 208 с.
Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив. Москва : Политиздат, 1982. 255 с.
Прищак М. Д., Лесько О. Й. Психологія управління в організації. Вінниця, 2016. 150 с.
Халина А. А. Командообразование как процесс и технология в организационном управлении : автореф. дис. … канд. соц. наук : 22.00.08. Москва, 2011. 20 с.
Ярошевский М. Г. Социально-психологические аспекты руководства научным колективом. Проблемы руководства научным коллективом. Москва: Наука, 1982. С. 13–49.
Adair J. The concise Adair on teambuilding and motivation. London: Thorogood, 2004. 144 р.
Cohn R. Von der Psychoanalyse zur themenzentrierten Interaktion: von der Behandlung einzelner zu einer Pädagogik für alle. Stuttgart : Klett-Cotta, 1991. 248 s.
Kuipers B. S. Team development and team performance: responsibilities, responsiveness and results. Ridderkerk, 2005. 157 р.
Porter E. H. Relationship awareness theory : manual of administration – and interpretation. Carlsbad, CA : Personal Strengths Pub., 1996. 145 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).