ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa2832021237290Ключові слова:
компетентність, компетенція, компетентнісний підхід, публічні службовці, освітньо-професійна програма, публічне управлінняАнотація
У статті уточнено сутність понять «компетентність», «компетенція», визначено особливості компетентнісного підходу та рівні професійної компетентності: новачок, початківець, професіонал та експерт.
Схарактеризовано вектори спрямованості компетентної особистості у сфері публічної служби, а саме: індивідуальні, загальні та спеціалізовані компетентності.
Доведено, що професійна підготовка публічних службовців ділиться на два рівні: доуправлінська підготовка (в основі освітній (теоретичний) характер і обумовлює формування індивідуальних особистісно-психологічних та частково загальних професійно-управлінських компетентностей); власне управлінська підготовка (відбувається саме під час професійної діяльності на публічній службі і доповнюється практичним досвідом, виникаючи під впливом усіх факторів, що реально проявляються і в середовищі управління в цілому, а також обумовлює формування спеціалізованих професійно-профільних компетентностей).
Наголошено на доцільності підготовки майбутніх публічних службовців на засадах компетентнісного підходу.
Проаналізовано особливості освітньо-професійної програми підготовки майбутніх публічних службовців за першим (бакалаврським) рівнем спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування». Розглянуто особливості розподілю кредитів ЄКТС у межах зазначеної ОПП, компетентності (інтегральна, загальні, спеціальні (фахові, предметні)). Представлено види практик, які передбачені освітньо-професійною програмою. Наведено результати опитування здобувачів освіти щодо впровадження різних форм проведення навчальних занять.
Посилання
Берека В. Є. Магістерська підготовка майбутніх менеджерів освіти: монографія. Хмельницький: ХГПА, 2008. 357 с.
Большая Советская энциклопедия: В 30-ти том. / гл. ред. А. М. Прохоров. 3-е изд. Москва: Сов. энцикл., 1972. Т. 8. 592 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.
Енциклопедія освіти. Академія педагогічних наук України / гол. ред. В.Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.
Коломинский Н. Л. повышение психологической компетентности педагогических кадров. Київ: Освита, 1992. С. 62-80.
Ляшенко О. І. Компетентність як професійна риса деревних службовців. Кадрове супроводження регіональних перетворень: матеріали наук.-практ. конф. (Одеса, 18 квіт. 2002 року). Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. С. 266–271.
Маслов В. Наукові засади визначення змісту підвищення кваліфікації та підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Післядипломна освіта в Україні. 2002. № 2. С. 63–66.
Новий український тлумачний словник. Близько 20000 слів і словосполучень / укл. Н.Д.Кусайкіна, Ю.С.Цибульник; за заг. ред. В.В.Дубічинського. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2008. 608 с.
Педагогіка вищої школи: словник-довідник / уклад. О.О. Фунтікова. Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2007. 404 с.
Петров А. Профессиональная компетентность: понятийно-терминологические проблемы. Вестник высшей школы. 2004. № 10. С. 6–10.
Селіванов С. Компетентнісний підхід до управління кадровим потенціалом державної служби в Україні. Державне управління. Донецьк, 2018. № 1 (78). С. 146–156.
Соціолого-педагогічний словник / ред. В.В. Радул. Київ: «ЕксОб», 2004. 304 с.
Тюмасева З. И., Богданов Е.Н., Щербак Н.П. Словарь-справочник современного общего образования: акмеологические, валеологические и экологические тайны. СПб.: Питер, 2004. 464 с.
Шевченко Л. І., Ніка О.І., Хом’як О.І., Дем’янюк А.А. Новий словник іншомовних слів: близько 40000 сл. і словосполучень. / за ред. Л.І.Шевченко. Київ: АРІЙ, 2008. 672 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
