ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК ЧИННИК ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Юрій Пігарєв завідувач кафедри електронного урядування та інформаційних систем ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.ф-м.н., доцент, Україна https://orcid.org/0000-0003-3501-8342
  • Наталя Костенюк старший викладач кафедри електронного урядування та інформаційних систем, ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.держ.упр., Україна

DOI:

https://doi.org/10.35432/1993-8330appa2832021237257

Ключові слова:

діджиталізація, публічне управління, цифровізація, цифрові технології, цифрова трансформація

Анотація

самостійно визначає пріоритети цифрового розвитку. Окреслено, що розвиток сфери цифрових трансформацій в системі публічного управління є потенційним прикладом для всієї країни, що в цілому також дозволяє отримувати значні переваги і для приватних компаній – підвищення продуктивності та конкурентоспроможності, а також і для людей – здобуття нових знань і навичок, вибір роботи та розширення можливостей. Тому цифровий розвиток України полягає у створенні ринкових стимулів, мотивацій, попиту та формуванні потреб щодо використання цифрових технологій, продуктів та послуг серед українських секторів промисловості, сфер життєдіяльності, бізнесу та суспільства, задля їх ефективності, конкурентоздатності та національного розвитку, зростання та добробуту.

Біографії авторів

Юрій Пігарєв, завідувач кафедри електронного урядування та інформаційних систем ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.ф-м.н., доцент

завідувач кафедри електронного урядування та інформаційних систем
ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.ф-м.н., доцент

Наталя Костенюк, старший викладач кафедри електронного урядування та інформаційних систем, ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.держ.упр.

старший викладач кафедри електронного урядування та інформаційних систем,
ОРІДУ НАДУ при Президентові України, к.держ.упр.

Посилання

Биркович Т.І., Биркович В.І., Кабанець О.С. Механізми публічного управління у сфері цифрових трансформацій. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 9. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/ ?op=1&z=1488.

Гапєєв Л. Електронне урядування: проблеми, пріоритети, завдання. URL: https://i.factor.ua/ukr/journals/ds/2018/march/issue-3/article-34920.html

Карчева Г.Т ., Огородня Д. В., Опенька В. А. Цифрова економіка та її вплив на розвиток національної та міжнародної економіки. Фінансовий простір. 2017.

№ 3(27). С. 13–21.

Куйбіда В. С., Карпенко О. В., Наместнік В. В., Цифрове врядування в Україні: базові дефініції понятійно-категоріального апарату. URL: http://academy.gov.ua/infpol/pages/dop/2/files/974f8478-cfe8-4d31-971bd5116efff458.pdf

Ляшенко В.І., Вишневський О.С. Цифрова модернізація економіки України як можливість проривного розвитку: монографія. Київ: НАН України, Ін-т економіки промсті, 2018. 252 с

Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/ npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-cifrovoyiekonomiki-ta-suspilstva-ukrayini-na-20182020-rokita-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-yiyi-realizaciyi.

Руденко М.В. Цифровізація економіки: нові можливості та перс пективи. URL: http://www. economy.in.ua/?op=1&z=4191&i=10

Стратегія цифровізації ООН. URL: https://digitalstrategy.undp.org/

Україна 2030Е − країна з розвинутою цифровою економікою. URL: https://strategy.uifuture.org/ kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html.

Цифрова адженда України – 2020 («Цифровий порядок денний» – 2020): Концептуальні засади (версія 1.0). Першочергові сфери, ініціативи, проекти «цифровізації» України до 2020 року: Проект. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf

Шевчук І. Б. Інформаційні технології в регіональній економіці: теорія і практика впровадження та використання : монографія. Львів : АТБ, 2018. 448 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-15

Номер

Том 2 № 83 (2021)

Розділ

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).