ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ: ВПРОВАДЖЕННЯ НОРМ ЄС

Анотація

Визначено роль державного регулювання у корпоративній сфері шляхом узагальнення негативних наслідків, спричинених зловживаннями, маніпуляціями, несправедливими та незаконними діями на ринку. Зазначено, що належне управління сприяє зміцненню довіри до компанії, підвищенню її конкурентоспроможності, ефективності та зростання, а отже, сприяє залученню іноземних інвестицій та є основою для інноваційного розвитку держави. Крім того, розглянуто систему захисту інвесторів та повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у даній сфері (далі – НКЦПФР). Визначено, що НКЦПФР, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює методологічне забезпечення запровадження та розвитку принципів корпоративного управління, проводить перевірки діяльності емітентів щодо стану корпоративного управління та узагальнює практику застосування законодавства з питань корпоративного управління. Також розглянуто державну систему захисту інвесторів, яка спирається на три стовпи: своєчасна, повна та коректна звітність; кваліфікація, знання та етична доброчесність професійних учасників ринку; попередження зловживань та маніпуляцій на ринку. Доведено, що розкриття інформації щодо інтеграції ризик-орієнтованого управління в ключові процеси підприємства та прийняття рішень, а також інформація щодо управління окремими ризиками у річній звітності підприємства або на власному веб-сайті дає можливість підвищувати інвестиційну привабливість підприємства. У зв’язку з чим, інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, повинна регулярно розкриватися на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання її до НКЦПФР. Також, одним із ключових завдань корпоративного управління є нагляд та можливість здійснення контролю з боку держави за діями управлінського персоналу, здійснюваний з метою забезпеченням ефективності діяльності компанії та із захистом інтересів її власників, у тому числі регулювання внутрішніх і зовнішніх ризиків. Зокрема, НКЦПФР у даній сфері має повноваження здійснювати нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Крім того, система захисту інвесторів доповнюється пруденційним наглядом, тобто наглядом на основі ризиків. НКЦПФР встановлює пруденційні нормативи та здійснює пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої ліцензії. Таким чином, у даній статті доведено необхідність державного нагляду у сфері корпоративних відносин та розглядаються шляхи вдосконалення державного регулювання цієї сфери відносин. Адже корпоративне управління у діяльності професійних учасників фондового ринку, яке враховує вимоги пруденційних нормативів, потребує запровадження світових стандартів. З цією метою розглянуто Концепцію корпоративного управління у професійних учасниках ринків капіталу України, затверджену на виконання Комплексної програми розвитку фінансового сектору економіки України до 2020 року. А отже, реалізація даної Концепції повинна впровадити на ринках капіталу передову міжнародну практику та в майбутньому повинна призвести до створення ефективної системи ризик-орієнтованої моделі керування у професійних учасниках ринків капіталу. У зв’язку з чим НКЦПФР схвалено Стандарти корпоративного управління для професійних учасників фондового ринку, які базуються на вищезгаданій Концепції та метою яких є забезпечення надійної та стійкої діяльності професійних учасників ринків капіталу. Також розглянуто схвалені НКЦПФР загальновизнані принципи (стандарти), які лежать в основі ефективного корпоративного управління. У свою чергу, досліджено затверджений НКЦПФР Кодекс корпоративного управління, який відображає новітні розробки в сфері комплексного екологічного, соціального та корпоративного управління та містить рекомендації щодо належного корпоративного управління, в тому числі управління екологічними та соціальними ризиками. Крім того, проаналізовано нові інститути українського законодавства, реалізовані із норм законодавства ЄС у зв'язку з підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а саме: процедури «сквіз-ауту» (примусовий викуп акцій) та «сел-ауту» (вимога про викуп акцій). Таким чином, у статті доведено необхідність державного нагляду у сфері корпоративного управління та розглядаються шляхи вдосконалення державного регулювання даною сферою.