МЕХАНІЗМ ПАРТНЕРСТВА ЯК ЧИННИК ПОСИЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa1822021229148Ключові слова:
тверді побутові відходи, сфера поводження з ТПВ, публічне управління, конфлікт інтересів, партнерство, механізм партнерстваАнотація
У статті визначено перспективи реалізації механізму партнерства між органами влади, приватним сектором та населенням у сфері поводження з твердими побутовими відходами (далі – ТПВ). Виявлено основні принципи та допустимий діапазон функціонування механізму партнерства в цій сфері. Запропоновано матрицю механізму партнерства, з допомогою якої можливо посилити ефективність публічного управління в сфері поводження з ТПВ.
Посилання
Білокопитов Д. В. Розвиток взаємодії органів публічної влади з інститутами громадянського суспільства в умовах глобалізації: дис. ... канд. держ. упр. Харків, 2017. 212 с.
Радькова О. С. Поводження з твердими побутовими відходами як результат збалансованого публічного управління. Актуальні проблеми державного управління. 2018. № 1(53). С. 58–66.
Слюсаренко В. Є. Формування механізму тристороннього партнерства – держави, бізнесу та громадських інституцій. Регіональна економіка. 2014. № 1. С. 141–148.
Оцінка громадянами діяльності влади, рівень довіри до соціальних інститутів та політиків, електоральні орієнтації громадян. Разумков центр. 2020. URL: http://razumkov.org.ua.
Дунаєв І. В. Публічна регіональна економічна політика в Україні: формування механізмів модернізації : монографія. Харків: «Магістр», 2017. 296 с.
Про державно-приватне партнерство: Закон України від 01.07.2010 р. № 2404-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua.
Дунаєв І. В., Зюзь О. С. Налагодження партнерської співпраці з місцевим населенням у вирішенні проблем управління твердими побутовими відходами. Актуальні проблеми державного управління. 2019. №1 (55). С. 108–118.
Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року / Відомості Верховної Ради, 2019. № 16. ст. 70.
Иванов С. А. Социальное партнерство как феномен цивилизации. Журнал социологии и социальной антропологии. 2005. № 3. С. 79–99.
Beach D. Process-tracing methods: foundations and guidelines. University of Michigan Press, 2013. URL: https://www.betterevaluation.org/en/resources/guide.
Зюзь О. С. Теоретичні аспекти визначення змісту поняття «механізми публічного управління у сфері поводження з твердими побутовими відходами»: зб. наук. праць НАДУ. 2019. Вип. 1. С. 82–89.
Якунин В. И. Партнерство в механизме государственного управления. Социологические исследования. 2007. № 2. С. 58–67.
Бутова Т. В., Дунаева А. И., Удачин Н. О. Модели взаимодействия власти и бизнеса в Российской Федерации. Вестник Университета. 2014. № 6. С. 23–26.
Арцер Т. В. Государство, бизнес и некоммерческие организации – социальное партнерство : автореф. дис. … канд. эк. наук. Томск, 2009. 27 с.
Кротов К. В., Кущ С. П., Смирнова М. М. Маркетинговый аспект управления взаимоотношениями в цепях поставок: результаты исследования российских компаний. Российский журнал менеджмента. 2008. Т. 6. № 2. С. 3-26.
Шеллинг Т. Стратегия конфликта. Москва : ИРИСЭН, 2007. 366 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
