КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ БРЕНДУ У ВИБОРІ АБІТУРІЄНТАМИ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ: УПРАВЛІНСЬКІ ВИКЛИКИ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa1822021229138Ключові слова:
конкурентоспроможність, бренд, брендинг, внутрішній бренд, управління вищою освітоюАнотація
У статті досліджується роль та вплив бренду на абітурієнтів при виборі закладу вищої освіти. Розглядаються чинники ефективності та конкурентоспроможності в системі вищої освіти України. Обґрунтовуються характеристики бренду, зокрема, у зростанні конкурентоспроможності закладу вищої освіти. Надаються результати анкетного опитування серед студентів та студентів-випускників щодо їх пріоритетів у виборі того чи іншого закладу вищої освіти. Визначається доцільність створення освітнього бренду, для підвищення конкурентоспроможності.
Посилання
Афанасьєв О. М. Зачем нужны бренды в образовании? Менеджмент в образовании. 2012. № 1. С. 11–15.
Грищенко І. М. Ефективність комунікаційної діяльності вищих навчальних закладів. Вісник Хмельницького національного університету. 2013. №4. Т. 2. С. 218–223.
Джевонс К. Університети: яскравий приклад того, що бренд йде не так. Журнал управління товарами та брендами. 2006. № 15. С. 466–467
Котлер Ф. Стратегічний маркетинг для навчальних закладів. Пер. з англ. Київ: УАМ. Вид. Хімджест. 2011. 580 с.
Кучерак І. Теоретичні аспекти формування освітнього бренду вищого навчального закладу. Обрії : науково – педагогічний журнал. 2013. № 1. С. 25–26.
Семенюк С. Брендинг вищого навчального закладу. Галицький економічний вісник. 2013. № 3. С. 133–138.
Berry L.L. Cultivating Service Brand Equity. Journal of the Academy of Marketing Science. № 28. 2000. С. 128-137
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).