ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa1812020201826Ключові слова:
місцеве самоврядування, організаційно-функціональна структура, система, функції, принципи.Анотація
Існування місцевого самоврядування в Україні на даний час виступає важливим фактором демократизації суспільного життя, децентралізації управління та необхідною передумовою становлення громадянського суспільства, наближення влади до її джерела – народу. За період адміністративно-територіальної реформи органи місцевого самоврядування в Україні отримали досить значні функції і повноваження, які дають змогу за умови наявності ресурсів самостійно виконувати завдання місцевого розвитку. Але місцеве самоврядування має нести основний тягар відповідальності за реалізацію програм соціально-економічного та культурного розвитку і надання громадських послуг. Це вимагає від органів місцевого самоврядування шукати нових підходів до організації своєї роботи в умовах нестабільності та реформ, запроваджувати демократичні форми врядування, що передбачають спільну участь у процесі прийняття рішень органів місцевого самоврядування та представників приватного бізнесу і територіальної громади.
Діяльність органів місцевого самоврядування пов’язана із законотворчими процесами в державі, вирішенням щоденних проблем громадян, питаннями національної безпеки держави та іншими проблемами. Метою даної статті є характеристика організаційно-функціональної структури органів місцевого самоврядування.
Організаційно-функціональна модель органу місцевого самоврядування, побудована за функціональним принципом, виходить з основних груп його повноважень, наприклад, у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку; в галузі бюджету, фінансів і цін; щодо управління комунальною власністю; в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку; у галузі будівництва; у сфері освіти, охорони здоров’я та за іншими напрямами діяльності.
Таким чином, організаційно-функціональна структура органів місцевого самоврядування, яка відповідає стратегічним планам діяльності органів місцевого самоврядування, забезпечує їх ефективну взаємодію з навколишнім середовищем і досягнення поставлених цілей. Для органів місцевого самоврядування можна використовувати комбінацію структур різних типів, але організаційно-функціональна структура повинна відповідати задачам перехідного періоду і сприяти становленню і розвитку в них ринкових відносин.
Посилання
Kolodiy A. (2013), State Building and Local Self-Government in Ukraine, Yurincom Inter, 460 p.
Kornienko M. (2007), Local Government and Governmental Vertical, Local Self-Government. No. 3–4. Рp. 75–80.
Malinowski V. (2000), Construction of organizational structures of state administration of a modern democratic state, Visnyk UADU, Number 4. Рp. 280–288.
Melnyk I. (2005), State Building and Local Government in Ukraine, Venturi, 437 p.
Seryogin V. (2012), State Building and Local Government in Ukraine, Kharkiv, View of the National Unitary Inland cases, 653 p.
Tsvetkov V. (2008), Reforming public administration in Ukraine: Problems and prospects, Orion, 362 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).