НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДЕФІНІЦІЇ «КУЛЬТУРА ПРОТИМІННОЇ БЕЗПЕКИ» ЯК ОБ’ЄКТУ УПРАВЛІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.35432/1993-8330appa4802019194095Ключові слова:
безпека, культура, регулювання, протимінна безпека, навчання, інформування.Анотація
Безпека людини – поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Поняття «культура безпеки» вперше з’явилося в процесі аналізу причин і наслідків Чорнобильської аварії, здійсненого Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ).
Проблематика статті є мультидисциплінарною та торкається декількох сфер наукової та практичної діяльності – державного управління, цивільного захисту, управління освітою та безпеки життєдіяльності.
Запропоновано авторську дефініцію «культура протимінної безпеки» з визначенням подальшого нормативного врегулювання шляхом затвердження навчальних програм для набуття навичок щодо безпечної поведінки в умовах знаходження на території, забрудненій вибухонебезпечними предметами та при виявленні вибухонебезпечних предметів.
Посилання
Культура безопасности. Доклад Международной консультативной группы по ядерной безопасности. Серия изданий по безопасности, № 75-INSAG-4. Вена: МАГАТЭ, 1991. 39 с.
Скалецький Ю. М., Бірюков Д. С., Мартюшева О. О., Яценко Л. Д. Проблеми впровадження культури безпеки в Україні. Київ: НІСД, 2012. 17 с.
Бєгун В. В., Науменко І. М. Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки): навчальний посібник (для студ. вищ. навч. закл.). Київ: УАННП «Фенікс», 2004. 328 с.
Рогуля А. О. Еволюція феномена безпеки життєдіяльності. Демократичне врядування: ел. наук. вісн. 2018. Вип. 21. URL: http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnyk21/zmist.html (дата звернення: 10.07.2019).
Малинівська, Л. І. Культура безпеки, як структурний компонент базової культури особистості і невід’ємна складова професійної культури майбутнього фахівця. Психолого-педагогічні проблеми в освітньому процесі Збірник наукових статей, 2012. Pp. 161−167.
Ситник Г. Безпека як категорія і функція державного управління. Вісник НАДУ. 2004. № 1. С. 350−357., с. 351.
Тлумачний словник − мінімум української мови / уклад. Л. О. Ващенко, О.М. Єфімов. Київ: Довіра, 2000., с. 24.
Моисеенко О. Культура безопасности: актуальность, сущность и проблемы // Охорона праці (На допомогу спеціалісту з охорони праці). 2016. № 7. С. 17−31.
Кулалаєва Н. В., Михайлюк В. О. Культура безпеки людства. Монографія. Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим, 2011. 371 с.
Шароватова О. П. Культура безпеки як перспектива соціокультурного простору в умовах трансформацій інформаційного суспільства // Трансформація соціальної педагогіки та соціальної роботи в культурі інформаційного суспільства: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю ХДАК, 7 лютого 2019 р. / під ред. проф. А. Рижанової та ін. Харків: ХДАК, 2019. С. 108–110., с. 109.
Березуцький В. В., Березуцька Н. Л., Богодист А. О. та ін. Безпека людини в сучасних умовах: монографія / за заг. ред. проф. В.В. Березуцького. Харків: ФОП Мезіна В.В., 2018.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
